Гладкий О.А. Предмет "М/С в інфектології" Тема "Шигельоз. Холера." Група 3-А с/с Практичне заняття № 7. Дата 08 квітня 2022р.

Викладач  Гладкий О.А.

Предмет "М/С в інфектології"

Тема "Шигельоз. Холера."

Група 3-А с/с Практичне заняття № 7.

Дата 08 квітня 2022 р. 

Матеріали за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1sL8_dmfKnIYspTBqR5Zs8pDK7xWmMbIF/edit?usp=sharing&ouid=115928220445394045857&rtpof=true&sd=true

Схема практичного заняття № 7 з дисципліни "М/С в інфектології"

Завдання

1. Скласти протокол з теми "Шигельоз"

2. Заповнити таблицю

3. Вирішити ситуаційні задачі

Теоретична частина

1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання?

2. Збудники та їхні основні властивості

3. Епідеміологія захворювання:

> джерела інфекції  

> механізм зараження

> особливості епідпроцесу

> чутливість збудників до протимікробних засобів

4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі

5. Основні прояви патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми, синдроми)

6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний)

7. Дані обстеження хворих:  основні скарги хворого

 

Ознаки захворю­вання	Клінічні форми шигельозу
	Колітична	Гастроентеро- колітична
Початок хвороби
Температурна кри­ва, її особливості
Шкірні покриви
Апетит
Серцево-судинна система:
Характеристика пульсу
Артеріальний тиск
Органи дихання:
Результати пер­кусії
Результати аус­культації
Органи травлення:
Язик
Печінка
Селезінка
Кишки
Характеристика випорожнень
Нервова система:
Стан свідомості
Поведінка хворого
Сечова і статева системи:
Стан діурезу
Симптом Пастернацького

> дані лабораторного дослідження 

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Копрограма

8. Основні ускладнення, клінічні прояви9. Правила виписування хворих, диспансеризація.

Практична частина

Загальні вимоги до відбору, пакування і транспортування матеріалу для лабораторного дослідження 

1. Перед узяттям матеріалу потрібно підготувати хворого до процедури.

2. При відборі матеріалу слід дотримувати правил асептики, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища мікрофлорою.

3. Матеріал відбирають до початку антибактеріальної терапії або через певний термін, достатній для його елімінації з організму. Якщо матеріал було відібрано на тлі проведення антибактеріальної терапії, про це слід зазначити в направленні до лабораторії.

4. Відбір матеріалу для дослідження бажано здійснювати в період найвищого вмісту в ньому збудників захворювання (кров у період гарячки, фекалії в період діареї).

5. Для запобігання інфікування медичний працівник повинен суворо дотримувати відповідних вимог протиепідемічного режиму при роботі зі збудниками інфекційних захворювань.

6. Терміни відбору матеріалу мають відповідати патогенезу інфекції, циклічному розвитку збудника захворювання, деяким іншим умовам.

7. Відповідальність за правильне оформлення первинних направлень, підготовку та якість матералу несуть медичні працівники лікувального закладу, які проводять медичний огляд і здійснюють первинне взяття матеріалу для дослідження. 

Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментів	Підкладні ємкості (стерильні), стерильні пробірки із середовищем збагачення, стерильна алюмінієва петля, захисні рукавички, чашки Петрі з живильними середовищами
2.Підготовка медперсоналу	Руки старанно миють і надягають захисні рукавички
3.Відбір випорожнень	Зі свіжовиділених випорожнень (бажано з тих ділянок, де є гній і слиз) відбирають петлею фекалії та засівають їх на чашки Петрі з живильними середовищами або в стерильну пробірку із середовищем збагачення. Недопустимо збирати випорожнення з ділянок, які містять кров, бо бактерицидна дія останньої може завадити отримати копрокультуру.
4.Посів у чашки Петрі	Кришку чашки Петрі не відкривають повністю, а ледве піднімають над нижньою частиною чашки з живильним середовищем. На поверхню живильного середовища петлею наносять матеріал і розтирають його по всій поверхні живильного середовища легкими рухами.
5.Направлення в лабораторію	Матеріал за заздалегідь оформленим направленням за ф. 204/0 транспортують у лабораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки. Якщо неможливо відправити матеріал у лабораторію, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

Узяття матеріалу з прямої кишки для бактеріологічного дослідження 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір не обхідного матеріалу та інструментарію	Ректальна стерильна алюмінієва петля, стерильні пробірки із середовищем збагачення, чашки Петрі з живильними середовищами, захисні рукавички
2.Надання хворому необхідного положення	Хворий лежить на краю ліжка на боці, коліна зігнуті, ноги приведені до живота
3.Підготовка медперсоналу	Руки старанно миють і надягають захисні рукавички
4.Уведення петлі в пряму кишку та взяття матеріалу	Лівою рукою розводять сідниці, правою обережно вводять петлю через відхідник у пряму кишку на глибину 5-10 см. Круговими рухами петлі збирають вміст прямої кишки (при тифо-паратифозних захворюваннях) або матеріал зі стінки прямої кишки (при шигельозі). Обережно виймають петлю і переносять зібраний матеріал на чашку Петрі з живильним середовищем або в стерильну пробірку із середовищем збагачення, не торкаючись її стінок.
5.Завершення процедури	Матеріал із відповідно оформленим направленням відправляють до лабораторії. Якщо неможливо терміново відправити матеріал, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

                                             Задачі

 

1.                Хворий А., 46 років, поступив в інфекційне відділення на 3-й день хвороби зі скаргами на переймоподібний біль у живо­ті, нудоту, блювання і часті рідкі випорожнення до 15 разів на добу. Захворів гостро. Хвороба почалася з підвищення темпера­тури тіла до 38 °С, болю в животі та проносу. Санітарно-гігієнічні умови вдома задовільні. Харчується вдома і в їдальні. Напере­додні захворювання пив молоко. При поступленні стан хворо­го тяжкий. Температура тіла — 38,5 °С. Шкірні покриви бліді. Пульс — 100 за 1 хв. АТ — 100/70 мм рт. ст. Тони серця при­глушені. Язик обкладений білим нальотом. Живіт запалий, при пальпації болючий, особливо в ділянці спазмованої сигмоподіб­ної ободової кишки.

Випорожнення — калового характеру, мізерні, із домішкою слизу.

Обґрунтуйте діагноз.

Складіть план необхідних обстежень та лікування хворого, випишіть рецепти. 

2. У виховательки ДДЗ раптово з'явилися біль унизу живота і нездужання, а потім двічі — рідкі випорожнення. З епіданамнезу відомо, що протягом останнього тижня в групі захворіло двоє ді­тей, у яких було діагностовано шигельоз Флекснера. При посту­пленні стан хворої середньої тяжкості. Температура тіла 38,2°С. Язик вологий, обкладений біля кореня. Живіт звичайної форми, Сигмоподібна кишка спазмована, при пальпації болюча. Випо­рожнення тричі на добу. Копрограма: слиз у значній кількості, лейкоцити — до 100 в полі зору, еритроцити — 20—ЗО.

Обґрунтуйте діагноз.

Назвіть методи додаткового обстежен­ня, необхідні для підтвердження діагнозу. Призначте лікування, випишіть рецепти.

Складіть план протиепідемічних заходів в осе­редку інфекції.

Завдання

1. Скласти протокол з теми "Холера"

2. Заповнити таблицю

3. Вирішити ситуаційні задачі 

ПРОТОКОЛ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання?

2. Збудники та їхні основні властивості

3. Епідеміологія захворювання: 

    > джерела інфекції

    > механізми зараження

    > особливості епідпроцесу

    > чутливість збудників до протимікробних засобів

4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі

5. Основні прояви патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми, синдроми)          

6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний)       

7. Дані обстеження хворих:

> основні скарги хворого

> дані об'єктивного обстеження

Ознаки за­хворювання	Ступені зневоднення
	І ступінь	II ступінь	III ступінь	IV ступінь
Температур­на крива, її особливості
Шкірні по­криви
Риси облич­чя
Серцево-судинна система:
Характерис­тика пульсу
Артеріаль­ний тиск
Органи дихання:
Результати перкусії
Результати аускультації
Органи травлення:
Язик
Печінка
Селезінка
Кишки
Характерис­тика випо­рожнень
Нервова система:
Стан свідо­мості
Поведінка хворого
Сечова і статева системи:
Стан діурезу
Симптом Пастернацького

 

> дані лабораторного дослідження

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Копрограма

8. Основні ускладнення, клінічні прояви

9. Правила виписування хворих, диспансеризація

 

Організація та проведення первинних заходів при виявлені хворого на холеру 

1. Медпрацівник при виявленні хворого (підозри) повинен поінформувати про це керівника закладу, а останній – вищі установи та керівників ін. служб, що задіяні в проведенні протиепідемічних заходів.

2. Провести тимчасову ізоляцію хворого від оточуючих за місцем виявлення хворого до його госпіталізації.

3. Надання невідкладної медичної допомоги необхідно здійснювати за життєвими показаннями наявними засобами.

4. Заходи з особистого захисту від інфікування: медичний працівник повинен захистити відкриті частини тіла, які можуть стати вхідними воротами інфекції (медичний халат, марлева маска, шапочка або хустка, гумові рукавички або будь-які підручні засоби, пристосувавши їх за даних умов.

5. Проведення поточної дезінфекції в оточені хворого. Не дозволяти користуватися санвузлом, виливати випорожнення, блювотні маси без знезараження у каналізацію.

6.Виявити всіх осіб, що спілкувалися з хворим, скласти списки.

7. Госпіталізація хворого в умовах максимального забезпечення протиепідемічного режиму, силами станції швидкої допомоги або лікувально-профілактичного закладу  з наступною дезінфекцією транспорту на території інфекційної лікарні.

8.Заходи особистої екстреної профілактики: при контакті з хворим медичному працівнику, крім одягання захисного одягу, слід провести заходи з особистої екстреної профілактики. 

Відбір проб для дослідження на холеру

 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментів	Стерильні ложки, стерильні скляні трубки з гумовою грушею малого калібру, стерильні пробірки та флакони з 1% лептонною водою, стерильні тампони, шпателі, стерильні алюмінієві петлі, пергаментний папір, бікс, підкладне судно або мірний посуд без слідів дезінфікуючих розчинів. У підкладні ємкості (горшки, судна) підкладають чашки Петрі або вощаний папір, щоб уникнути контакту досліджуваного матеріалу з посудом, який оброблявся дезрозчином.
2.Підготовка медперсоналу	Відбір проб проводять у протичумному костюмі ІІ типу (комбінезон або піжама, каптур – велика косинка, протичумний халат, ватно-марлева маска, гумові рукавиці, шкарпетки, гумові чоботи, рушник).
3. Відбір проб	Нативний матеріал: - випорожнення, блювотні маси чи промивні води відбирають 10-20мл, стерильними скляними трубками або стерильними ложками переносять із підкладних ємкостей у стерильний посуд або висівають на 1% пептонну воду (рН 7,8) і доставляють у лабораторію протягом 6 год. Якщо матеріал не можуть доставити протягом 6 год, його висівають у флакон з 50 мл 1% ПВ (рН 9,5) та зберігають у термостаті протягом 24 год; - жовч збирають при дуоденальному зондуванні в лікувальному закладі. В окремі пробірки збирають дві порції – із жовчного міхура (порція В) та жовчних проток (порція С)
	Ректальний відбір проб: - за відсутності випорожнень стерильний тампон уводять у пряму кишку на глибину 5-6 см, збирають вміст зі стінок кишки і вносять у флакон або пробірку з 1% ПВ. Дерев'яний стрижень використовують одноразово. При використанні алюмінієвої петлі її змочують стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду або 1% ПВ і висівають на чашку Петрі з лужним агаром: - за наявності водянистих випорожнень для відбору матеріалу можна використати гумовий катетер № 26 або № 28, один кінець якого уводять у пряму кишку, а другий опускають у банку.
4. Доставка матеріалу до лабораторії	Флакони та пробірки ретельно закривають притертими корками. Зовнішні стінки ємкості з матеріалом ретельно обтирають дезрозчином. Потім пробірки, корки заклеюють лейкопластирем. Кожну пробірку чи банку окремо поміщають у поліетиленовий пакет, якій щільно зав'язують. Пробірки вміщують у металевий пенал, край між кришкою і пеналом заклеюють лейкопластирем. Пенал загортають у целофан і поміщають у бікс або металеву скриньку. Кожну банку замотують окремо в марлю і також поміщають у бікс або металеву скриньку, яку запечатують особистою печаткою лікаря і з посильним відправляють у лабораторію. До посилки додається супровідний документ, у якому вказують ПІБ та вік хворого, діагноз, дату початку захворювання, дату відбору матеріалу, характер матеріалу, приймання антибіотиків, ін. специфічне лікування, а також ПІБ, посаду медпрацівника, який відібрав матеріал. Транспортують матеріал до лабораторії на службовому транспорті. Узятий матеріал із прямої кишки потрібно направляти в лабораторію по мірі надходження, але не пізніше ніж через 24 год з моменту його відбору. Термін доставки нативного матеріалу (випорожнення, блювотні маси, промивні води, жовч) не повинен перевищувати 3 год.

Практична частина

Задачі

1. Хвора С. поступила в клініку в тяжкому стані зі скаргами на пронос без позивів, повторне блювання, наростаючу слабість, судоми в гомілкових м'язах.

Ваша тактика з урахуванням діагнозу.

 

2. Стан хворого вкрай тяжкий. Пронос без позивів, безперерв­не блювання. Шкіра суха, бліда, взята в складку, не розправля­ється, пульс ниткоподібний, артеріальний тиск не визначається. Тони серця глухі. Температура тіла субнормальна.

Обґрунтуйте попередній діагноз.

Складіть план обстеження та лікування, випишіть рецепти.

 3. Визначте ступінь зневоднення хворого на холеру з таки­ми симптомами: часті рідкі випорожнення, надмірне блювання, затьмарена свідомість, судоми. Шкірні покриви сухі, холодні на дотик; ціаноз губ, кінчика носа, акроціаноз. Риси обличчя загострені, очні яблука запалі. Слизова оболонка ротової порож­нини і кон'юнктива сухі, гіперемійовані; афонія.

 

4. Хворий М., 36 років, поступив у клініку через 4 год від по­чатку захворювання на холеру з явищами дегідратації III ступе­ня.

Як підтвердити попередній діагноз?

Виконане завдання направити на електронну адресу gladkiy.aleksandr55@gmail.com

Виникнуть питання – пишіть, телефонуйте. З 8.00 до 18.00 окрім вихідних. 

З повагою Ваш О.А.

Рекомендована література

Основна:

1. Андрейчин М.А., Івахів О.Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига,2002.

2. Клінічне медсестринство при інфекційних хворобах: Навч. Посібник/В.С.Тарасюк, Н.В. Титаренко, І.В.Паламар та ін.; За ред. Проф. В.С.Тарасюка. – К.: Медицина,2006. – 176с.

3. Шегедин М.Б. Медсестринство при інфекційних хворобах (атлас)/ М.Б. Шегедин, В.В. Кравцов, С.В. Барчук. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження»,2005. – 64с.

4. Денисенко О.В.Інфекційні хвороби в модулях: навч. посібник. – К.: Медицина, 2009. -168с.

5. Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Лишенюк С.А. Клінічне медсестринство в інфектології. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010.

6. Н.М. Касевич. Практикум із сестринської справи. – К.: Здоров’я, 2005.

7. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.; Вища шк., 1995.

8. Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології.-  К.; Здоров’я, 2002

 

Додаткова:

1. А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицько.Клінічне медсестринство з основами епідеміології.–К.:Здоров’я,2002.

2. Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.

3. Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.

4. Васильев В.С. и др. Практика инфекциониста. Мн.:Выш.шк.,1993.

5. Довідник фельдшера. /Кол. авторів; За ред. М.А.Андрейчина: В 2-х кн. – К.:Здоров”я, 1997.

6. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. — К.: Вища шк., 1995.

7. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. Андрейчина М.А. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.

8. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994

9. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000

10. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ

 

Інформаційні ресурси

search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link

zakon.rada.gov.ua/

oda.ck.ua/?lng=ukr&article

cseswt.od.ua/ua/portal/dn_2011091

univ.uzhgorod.ua/departaments/fp

president.gov.ua/documents/1482

https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf   Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433

 А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html

https://www.twirpx.com/file/2257809/  А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf    Самостійна робота

http://kingmed.info/knigi/Sestrinskoe_delo/book_3826/Medsestrinstvo_pri_infektsiynih_hvorobah-Andreychin

http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок